Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 12.12.2018, 09:02

Комунальний опорний заклад
"Бужанський НВК "ЗОШ І-ІIІ ступенів-ДНЗ""


Меню сайту
Категорії розділу
Події з життя школи [128]
Свята, конкурси,виховні заходи
Конкурси, олімпіади, свята [14]
Проведені конкурси, олімпіади.ю свята
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 79
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради батькам психолога, соціального педагога

Поради  соціального педагога батькам  щодо виховання дітей.

 

Як допомогти дітям подолати фрустрацію

Один з найкращих уроків, які ви можете дати своїй дитині на багато років уперед, складається в тому, щоб навчити її долати фрустрацію*. У школі, у міру переходу із класу у клас, дітям будуть пропонувати все більш і більш складні завдання, причому як у межах, так і поза межами їхніх можливостей. А це означає, що неминуче рано чи пізно діти стикнуться із фрустрацією як в академічній, так і в соціальній сфері. Фактично безодня між успішними й неуспішними дітьми часто виникає не через різницю в інтелекті та набутому досвіді, а скоріше через різницю у здібності справлятися з невдачами та проявляти стійкість перед обличчям фрустрації.

Діти дошкільного віку ще не мають особливого досвіду переживання фрустрації, бо всі їхні потреби завжди задовольнялись їхніми батьками та вихователями. До того ж вони ще не набули всіх необхідних мовних навичок, завдяки яким змогли б виразити себе вербально, а також їхній мозок ще недостатньо розвинутий, як у дорослих, що дозволило б їм розпізнавати, регулювати та виражати свої емоції певним чином. Щоб діти розвинули цінні вербальні та соціальні/емоційні навички, важливо, щоб вони стикалися із ситуаціями, що пропонують невелику кількість фрустрацій, але таких, якими можна керувати.

Дошкільники вразливі й легко можуть отримати емоційне перевантаження, тому вони потребують допомоги у процесі розділення проблеми на частини, якими можна легко управляти, що є ключовим кроком при обробці важкої ситуації.

Діти, які на початку свого життя не вчяться того, як мати справу із фрустрацією, у подальшому можуть стикнутися з такими проблемами, як невпевненість, тривожність, гнів, проблеми із друзями та труднощі при освоєнні чогось нового. Якщо вони не будуть знати, як терпіти та справлятися із фрустрацією, то очікуватимуть, що їхні проблеми вирішать інші, й до того ж розгубляться перед обличчям першої ж ознаки труднощів, що наближаються.

Далі представлено кілька порад про те, як допомогти дитині справитися із фрустрацією.

Зберігайте спокій. Коли ви бачите, що ваша дитина роздратована, постарайтесь не віддзеркалювати (не дублювати) її стан тоном свого голосу чи поведінкою. Краще зосередьтесь на тому, щоби залишатися спокійним і розмовляти з нею м’яким голосом, ведучи за собою так, щоб дитина в подальшому сама віддзеркалила ваш спокій. Виразіть їй своє розуміння й визнання її стану, але при цьому підкресліть, що дуже важливо продовжувати намагатися зробити те, що вона вважає складним.

Необхідність випробувань. Шукайте можливість кинути виклик вашим дітям. Регулярно просить їх зробити речі, що трохи перевищують за складністю те, що вони робили раніше. Не підскакуйте відразу при цьому, щоб допомогти. Якщо ви бачите, що дитині важко, замість того, щоб негайно допомагати, постарайтеся запропонувати їй необхідні підказки і спростити тим самим ситуацію. Якщо в дитини дійсно виникли труднощі, і ви бачите, що навіть через кілька хвилин немає жодного прогресу, розділіть завдання на маленькі кроки. Якщо необхідно, спрямовуйте її або навіть самі зробіть перший крок, а потім знову відступіть назад. Ваша дитина повинна доволі часто чути від вас таку фразу: «Спробуй спочатку зробити сам, і якщо ти не зможеш, то я допоможу тобі розпочати».

Очікування. Допоможіть дитині освоїти важливу навичку – відкладати отримання задоволення від бажаного. Діти дошкільного віку ще не мають достатньо розвиненого мозку чи досвіду, щоб ефективно справлятися із ситуаціями, коли вони мусять очікувати того, чого дуже хочуть, тому продемонструйте їм практику, що розвиває цю навичку. По можливості зробіть так, щоб вони очікувати бажаного, хай навіть це очікування триватиме всього лише хвилину чи дві. А поки що розкажіть їм про те, чим зайняти себе під час цього очікування.

Заохочуйте самостійність. Переконайтесь у тому, що ваша дитина має багато можливостей грати з іншими дітьми в таких ситуаціях, коли нагляд дорослих не потрібен. Так, дорослі повинні відповідально забезпечити дітям безпеку, але вони також повинні дозволяти їм самостійно вирішувати проблеми один з одним. Коли діти грають незалежно, вони вчяться справлятися із фрустрацією іншими (своїми) способами, які можуть відрізнятись від того, як подібні проблеми вирішують дорослі.

Сприяйте ефективній комунікації. Не вчіть дитину, що виплескувати фрустрацію погано й недоречно, її крик чи обурення – це добрий спосіб привернути вашу увагу, хай навіть ця увага негативна. Ігноруйте таку поведінку, якщо вона не спричиняє серйозної шкоди, й одаріть масою позитивних вражень у випадку, коли дитина у складній ситуації проявить себе здоровим чином. Укажіть їй, що конкретно вона зробила ефективно й вірно.

Покладайтесь на встановлений порядок. Зберігайте світ вашої дитини максимально передбачуваним і звичним. Якщо діти почуваються впевнено, спокійно й у цілому в безпеці, вони зможуть успішно працювати та справлятися з невеличкими невдачами і своїми фрустраціями.

Порозмовляйте з вихователем. Використовуйте дошкільного педагога вашої дитини як цінний ресурс. Попросіть його розповісти про те, як у дитячому садку прийнято справлятися з дитячою фрустрацією, а також дати вам адресні поради про те, як допомогти конкретно вашій дитині. Чим більше ви будете діяти у відповідності із прийнятими підходами в дошкільному закладі, тим легше буде вашій дитині засвоїти ті уроки, які ви (разом з вихователем) намагаєтесь їй дати.

Будьте зразком для наслідування. Коли вас щось дратує, розкажіть вашій дитині про те, що ви відчуваєте, так вона зможе навчитись розпізнавати емоції інших людей і дізнаватись про них у себе. Коли ви самі перебуваєте у стані фрустрації, кажіть собі вголос, але так, щоб дитина чула вас: «Розслабся і зроби кілька глибоких вдихів», «Усе нормально, я справлюся з цим» або «Це дійсно не така вже й велика проблема, мені просто треба заспокоїтись». Завжди, коли у присутності дитини ви будете стикатися із ситуацією фрустрації, пам’ятайте, що дитина обов’язково буде копіювати вашу поведінку не тільки зараз, а і все подальше життя, – тому дійте акуратно! Намагайтесь не підвищувати голос надто сильно, не грубіть іншим людям. Якщо ви вже зробили щось таке, не катуйте себе, але неодмінно скажіть дитині, що ви помилились, що ваша реакція була невірною й іншим разом ви зробите кращим чином.

Щоби розвинути необхідні навички та вміння для подолання фрустрації, може знадобитись багато часу, але ви можете спрямовувати дитину в потрібний бік так, щоби врешті-решт вона навчилась управляти кожною складною ситуацією самостійно. Здатність вашої дитини в дошкільні роки правильно справлятися із фрустрацією стане основою для її подальшого життя. Уміння справлятися із труднощами – це надзвичайно важлива навичка, яка буде сприяти розвитку успіху не тільки в навчанні, а й у відносинах будь-якого роду.

*Фрустрація (лат. frustratio – «обман», «невдача», «марне очікування», «безлад у задумах») – особливий емоційний стан, що виникає, коли людина, стикаючись з якимись перепонами, не може досягнути своїх цілей, і задоволення якогось бажання або потреби стає неможливим. Фрустрація може виникати як унаслідок зіткнення із зовнішніми перепонами, так і при внутрішньо особовому конфлікті. Довготривале перебування в такому стані може призвести до повної дезорганізації діяльності людини.



Джерело: http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/19/

 

Як управляти проявами гніву в дитини

Ваша дитина влаштовує істерики, якщо не отримує бажаного? Здіймає надмірний шум, оскільки захоплена грою й не бажає приймати ванну? У процесі розвитку багато дітей схильні до надмірної запальності. Але якщо ви будете знати, як справлятися з їхнім гнівом, вам зовсім не знадобиться хвилюватися з цього приводу. Далі пропонуються десять способів контролю проявів гніву вашої дитини та її істерик.

1. Обговорюйте проблеми разом з дитиною

Один із кращих та універсальних способів вирішення проблеми – це порозмовляти і пояснити один одному свою точку зору. Дозвольте вашій дитині висловити свою думку про те, що сталось і що в цій ситуації її турбує. Таким чином, ви чітко зрозумієте проблему і виробите необхідні навички управління проявами гніву вашого малюка.

Якщо ваша дитина не бажає обговорювати з вами свою проблему, не примушуйте її робити це. Постарайтеся завоювати її довіру поступово.

2. Запропонуйте конструктивні шляхи вирішення проблеми

Один із кращих способів приступити до вирішення проблеми гніву дитини – це відокремити її від головного тригера – пускового механізму її гніву, тобто його джерела. Оскільки вдається це не завжди, можна спробувати охарактеризувати це джерело по-іншому. Допоможіть вашій дитині зрозуміти й визнати її особистий внесок в конкретну ситуацію, що викликає в неї гнів. Так вона зможе визначити для себе свої обов'язки як людини (як особистості) і контролювати свої спалахи гніву.

Розкажіть про конструктивні способи вирішення тієї чи іншої ситуації та підкресліть, що гніватись і впадати в істерику марно, бо це жодним чином не допомагає вирішити проблему.

3. Залишайтеся з дитиною на зв'язку

Батькам важливо завжди бути поінформованими про те, що відбувається в житті дитини. Дуже часто почуття гніву та страху в дитини має тенденцію виникати через відсутність упевненості в собі або деякі інші проблеми у школі чи вдома. Підтримуйте зв'язок з учителем (або класним керівником) та активно відслідковуйте успіхи вашої дитини у школі.

Ураховуючи, що в наш час поширені дитячі конфлікти та всілякі порушення поведінки, жодному з батьків не хотілось би піддавати свою дитину подібному ризику. Тому важливо, щоби спілкування із сином чи донькою стало пріоритетним пунктом у батьківському розпорядку дня й навіть у найщільнішому графіку знайшовся час, щоб поговорити з дитиною про школу, її друзів, захоплення.

4. Установіть обмеження

Для дитини дуже важливо навчитись керувати імпульсами свого гніву. Ніколи не дозволяйте їй у люті хапати речі й кидатись ними або тим більше ламати. Установіть обмеження і у спокійній формі поясніть вашому малюку, що така поведінка неприпустима, і ви будете відразу ж припиняти її прояви.

Надайте дитині деякий час, щоб заспокоїтися самому, а потім поясніть, що схильність до руйнування – це не тільки неправильно, а ще й демонструє її в найбільш негативному світлі. Було б добре, якби ви навели приклади людей, яким удається відмінно справлятися зі своїм гнівом і виходити із ситуації мирним шляхом.

5. Прищеплюйте навички самоконтролю

Гнів – це невід’ємна частина людської природи, кожний із нас в якийсь момент життя здатний розсердитись. Але якщо ваша дитина в період дитячого розвитку не навчиться контролювати свої прояви гарячковості, гнів може увійти у структуру її характеру і в подальшому викликати великі труднощі, до того ж позбутися цієї згубної звички в дорослому віці буде значно складніше.

У вашої дитини може не бути здатності самостійно навчитися самоконтролю. Отже, вам необхідно взяти на себе всю відповідальність і як батькові всіляко заохочувати позитивну поведінку й направляти її в правильне русло. Намагайтеся допомагати дитині контролювати свої емоції.

6. Зберігайте спокій

Будь ласка, не гнівайтесь, незалежно від того, наскільки сильні ваше нетерпіння та бажання вибухнути обуренням. Якщо ви будете нестримно реагувати на ситуацію, в якій ваша дитина через якусь дрібну проблему плаче, бурчить і роздратовується, то це може лише погіршити становище, тому постарайтесь опанувати свої емоції і зберігати спокій.

Як тільки ваш малюк заспокоївся, сядьте поруч з ним і поясніть, як вам самому вдалося зберегти спокій при тому, що ви не схвалюєте його поведінку. Розкажіть йому також про те, що у стані спокою та стриманості знайти вихід зі складних ситуацій значно легше й ефективніше.

7. Заохочуйте фізичну активність

Фізична активність обов'язкова для розвитку дітей, і якщо ваша дитина віддавала перевагу перебуванню вдома занадто довгий час, а також бурчить, обурюється і влаштовує істерики у випадку, якщо ви зменшили час перегляду телевізора, насправді ви знаєте, що робити. Заохочуйте її гуляти на свіжому повітрі і брати участь у спортивних заходах або просто примусьте взяти із собою на прогулянку собаку, якщо вона, звісно, досить доросла для цього.

Фізична активність допоможе дитині виплеснути свою енергію конструктивним способом. Ви можете теж долучитись до прогулянок – це неодмінно зміцнить ваш зв'язок із нею.

8. Оточіть дитину душевним комфортом і прихильністю

Ваша дитина потребує любові й ласки, які ви можете їй дати. А коли обоє батьків працюють, така потреба набуває для дитини першорядне значення. Нехай ваш малюк знає, що ви завжди опинитесь поруч, щоби підтримати й допомогти вирішити його нагальні дитячі проблеми.

Утіште дитину й подаруйте їй відчуття душевного комфорту в тих випадках, коли вона відчуває втрату контролю над ситуацією; поясніть їй, що це не кінець світу, і далеко не всі ситуації можна вирішити за допомогою проявів гніву.

9. Хваліть за хорошу поведінку

Як важливо проявити суворість у ставленні до дитини, коли вона починає погано поводитись, не менш важливо й похвалити за хорошу поведінку. Якщо ваша дитина робить зусилля, щоб контролювати свій гнів, і всіма силами намагається не влаштовувати сцену, коли ви зазвичай чекаєте від неї саме такої нестриманості, оцініть її вчинок, приготуйте улюблене блюдо, просто погладьте по спині або обійміть і поцілуйте.

10. Подавайте дітям позитивний приклад

Мабуть, це найважливіший фактор, коли мова йде про виховання дітей. Модель поведінки вони перш за все переймають саме від своїх батьків. Проаналізуйте свій стан, як ви поводитесь у періоди злетів і падінь, чи не гніваєтесь і чи не «виходите із себе» в ситуаціях, з якими не можете впоратись.

Пам'ятайте, що ваша дитина уважно спостерігає за вами, тому намагайтесь контролювати свій гнів і розчарування, скеровуючи їх у позитивну сторону. Тоді у вашого малюка буде більше шансів зробити те ж саме, коли він розлючений. Виховання дітей – це прекрасний процес, де кожний виховний нюанс вимагає не імпульсу, а такту й розсудливості.



Джерело: http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/219/

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2018
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz