Бібліотека спочатку розглядалася як навчальний заклад. Саме їй належить пріоритет в організації початкового етапу постановки навчання дітей. Найбільш ранні історичні свідчення свідчать, що ще в 988 році князь Володимир зібрав у Києві дітей знатних осіб і віддав їх «на навчання книжкове». Віддав в бібліотеку, зрозуміло, бо книги були саме тільки там. Створені святий Євфросинії бібліотеки в стародавній Русі були одночасно і школами, а сама вона була і настоятелькою двох монастирів, і бібліотекарем, і вчителькою в одній особі. Вміння читати, писати, рахувати, розповідати напам'ять, співати (молитви) - у першому циклі навчання; освоювати іноземні мови, природознавство, риторику, медицину, історію (особливо родовід Рогволодовічей, минуле Полоцької землі і всього східного слов'янства) - у другому циклі - вона навчала саме в бібліотеці, на книгах нею ж збираного бібліотечного фонду. Важко розділити в ній бібліотекаря і вчителя, коли вона навчала читачів красномовству, а найбільш обдарованих - поетиці.
       Найдосвідченіша людина свого часу, великий державний і церковний діяч, письменник Феофан Прокопович (1681-1736) в складеному в 1721 р Для Синоду «Духовному регламенті» вважав природним злиття в школі обов'язків бібліотекаря і вчителя.
Сьогодні шкільна бібліотека - учасник педагогічного процесу, тому вона взаємодіє з навчальними з метою передачі соціального досвіду. Форми взаємодії можуть бути різними: індивідуальними, груповими, урочна, позаурочної.
Прикладом групової форми організації бібліотекою педагогічного процесу є урок, бібліотечний урок, який став необхідною умовою розвитку медійної компетенції учнів, виховання культури читання. Індивідуальна форма спілкування учня і бібліотекаря, рівноправне співробітництво - суть повсякденної роботи шкільної бібліотеки. Бібліотекар як і педагог, освоює різні технології і методи навчання. Володіння методами навчання необхідно в різних ситуаціях:

1. При поясненні нового матеріалу або його повторенні, закріпленні. Тут потрібно демонструвати володіння вербальними методами розповідь, пояснення, бесіда (діалог), консультування робота з книгою.

2. При виробленні навчальних умінь і навичок. Тут використовуються вправи, практичні роботи - показ використання довідково-бібліографічного апарату книги, бібліотеки, прищеплення умінь і навичок користування енциклопедичними та довідковими виданнями і т. д.

3. При організації спілкування читача і бібліотекаря. Тут йде розробка та впровадження певних моделей педагогічного спілкування, застосування різних його стилів.

4. При формуванні відповідальності і обов'язковості читачів-учнів, розвитку критичного мислення. Тут важливий і власний приклад, і організація обговорення дій літературних персонажів, і вивчення життя і творчості письменників.
Все це допомагає наблизитися до основної мети педагогічної
діяльності шкільної бібліотеки: через підготовку кваліфікованого
читача до формування духовно багатої особистості.
У своїй практиці бібліотекар використовує і розробляє не тільки методи, але і технології, які трактуються як сукупність і послідовність методів і процесів, що дозволяють отримати продукт із заданими властивостями. Методи і процеси стають технологіями, якщо:
чітко сформулювати мету і методи контролю його досягнення, визначено кінцевий результат, є зворотній зв'язок.
Прикладом розробки власної технології можна вважати, наприклад, складання тематико - типологічноїмоделі фонду шкільної бібліотеки. Вона акумулює принцип технологічного підходу до формування фонду з урахуванням його педагогічного призначення. Цей документ включає рубрики, що відображають основні лінії освіти.
Погляд на шкільного бібліотекаря як на постачальника інформації йде в минуле. З'явилася необхідність в оновленні форм співпраці педагогів і бібліотекарів школи на основі визначення загального проблемного поля і створення спільних програм, спрямованих на ефективне використання освітніх ресурсів і можливостей шкільної бібліотеки.
Активні форми навчання в бібліотеці дозволяють підвищити інтерес до тієї чи іншої проблеми, викликають емоційне ставлення до неї, а отже, допомагають зосередити увагу, поглибити мислення, полегшити сприйняття і запам'ятовування матеріалу. Поряд з рольовими іграми, уроками-конференціями, уроками-екскурсіями до активних форм навчання відносяться і бінарні уроки. У сучасній школі вони стали однією з різновидів короткострокових або середньої тривалості проектів, що дозволяють інтегрувати знання з різних областей для їх застосування на практиці. Бібліотечний бінарний урок будується відповідно до методики, використовуваної педагогами-предметниками, і рівним чином припускає наявність трьох взаємопов'язаних аспектів: пізнавального, розвивається і виховного. Залежно від обраної для уроку теми, бібліотекарі з педагогами формують їх наповнення. При проведенні бібліотечного бінарного уроку для учнів старших класів на тему «Публіцистика, портретний нарис» бібліотека спільно з викладачами літератури передбачають такі аспекти: пізнавальний аспект, що розвиває аспект, виховний аспект.
Таким чином, в умовах шкільної бібліотеки проводяться успішно спільно з педагогами бінарні уроки як форма просування бібліотечних знань і умінь, орієнтована на розвиток міжпредметних зв'язків та інтеграцію інформаційної культури в процесі освоєння шкільних предметів. А це означає, що шкільна бібліотека стає учасником педагогічного процесу.
Становлення шкільного бібліотекаря як учасника освітнього процесу, професійного партнера педагогів підтверджується і спільністю сучасних професіограм вчителя та шкільного бібліотекаря. І та, і інша припускають наявність наступних умінь: конструктивних (вміння аналізувати, прогнозувати кінцевий результат діяльності),
організаторських (вміння організувати роботу бібліотеки в цілому, вміння включати дітей у різні види діяльності), комунікативних (вміння встановлювати контакти з дітьми, спілкуватися, включаючи такт, правильну мову)
проектувальних (вміння планувати педагогічну діяльність, враховувати її використовувати дидактичні матеріали), гностичних (вміння вести самоосвіта, самовдосконалення).
Бібліотекар сучасної шкільної бібліотеки і вчитель володіють
такими якостями як здатність до інноваційної діяльності, любов до дітей, цивільна відповідальність, інтелігентність, духовна культура, фізичне здоров'я, потреба в постійній самоосвіті.
Шкільна бібліотека бере участь у педагогічній діяльності школи. Свідчення тому - участь бібліотеки в педагогічних читаннях, участь у педагогічних радах школи.
Всі наведені вище аргументи дозволяють мені констатувати освітньо-розвиваючу функцію шкільної бібліотеки і розглядати її співробітників як педагогів, професійних партнерів вчителів-предметників, а саму шкільну бібліотеку як найважливіший учасник педагогічної системи освітнього закладу.
І школа і шкільна бібліотека переслідують єдину, спільну мету, позначену в положенні про шкільній бібліотеці освітньої установи формування загальної культури особистості, її інтеграцію в національну та світову культуру, самовизначення і досягнення соціальної компетентності. Навіть формування фонду шкільної бібліотеки йде з урахуванням його педагогічного призначення.
    Сьогодні необхідно осмислити і наповнити новим змістом саме поняття - педагогічна функція шкільної бібліотеки. Нині вона пов'язана не тільки з навчанням учнів основам бібліотечно - бібліографічної
грамотності. Педагогічна функція бібліотеки сьогодні-це її активну участь у навчальному та виховному процесі. Будучи невід'ємною частиною школи, шкільна бібліотека має величезний і затребуваний потенціал в умовах розпочатого в школах оновлення всієї системи виховання. В бібліотечній роботі зі школярами завжди педагогічна складова була дуже значною. Шкільна бібліотека завжди постулировалась (і не без підстав) теза про те, що в бібліотечній роботі з дітьми використовуються досягнення педагогіки, шкільної методики і технологій. Дійсно, бібліотекарі проводять бібліотечні уроки в кращих традиціях школи. Широко застосовують тренінгові технології, роботу в групах.
      Сучасна шкільна бібліотека завжди пропонує свої власні фонди і зовнішні, «чужі» ресурси. І саме, від того як бібліотека буде пропонувати свої фонди, визначатиметься відвідуваність, значимість, імідж бібліотеки. І на цьому етапі шкільна бібліотека мимоволі стає учасником педагогічного процесу. У шкільну бібліотеку надходять підручники, методичні матеріали, як правило з грифом Міністерства освіти. Ці видання активно використовуються в процесі навчання: одні видаються дітям, за цими підручниками викладачі ведуть свої заняття, потім - приймають іспити. Використовуються дуже добре і зовнішні ресурси сьогодні в школі. Педагоги заохочують учнів використовувати мультимедійні видання, як додаткові джерела інформації по предмету. Але при цьому є базові комплекти, на яких у школі будується процес навчання. І це основа, з якою працюють шкільні бібліотеки. Всі інформаційне багатство (в тому числі і електронні ресурси) бібліотекарі у співпраці з вчителями інформатики створюють предметні модулі, в які зводиться вся знайдена інформація, і розмішають дані модуля на сайті школи. При проведенні такого процесу залучають «просунутих» школярів. Це педагогічно і організовано вірний хід: використовувати для такої роботи факультативи та «просунутих» старшокласників, які займаються поглибленим вивченням окремих предметів і пошуком додаткових матеріалів, в тому числі і цифрових.
       З вище сказаного, вважаю шкільну бібліотеку учасником педагогічного процесу, так як бібліотека спільно з вчителями предметниками застосовує різні методичні прийоми, педагогічні та інформаційні технології.
Без хорошої бібліотеки школа не зможе виконати на високому рівні свої виховні та освітні функції. Шкільна бібліотека прищеплює учням потреба в постійній самоосвіті, розвиває уяву, виховує громадянську відповідальність. І першокласник і педагог, і директор навчального закладу залучені в загальну орбіту, ім'я якої освіту. Доведено, що співпраця бібліотекарів та вчителів сприяє підвищенню рівня педагогічного процесу. В.А Сухомлинський ще в середині ХХ століття писав, що «Школа - це, насамперед, книга, а виховання - перш за все, слово, книга і живі людські відносини». Прогресивні представники вітчизняної педагогіки завжди розглядали шкільну бібліотеку в якості найважливішої ланки навчально-виховного процесу, підкреслюючи вплив змісту документальних ресурсів бібліотеки на підвищення рівня досягнень школярів.
     Багато педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. У роботі бібліотекарів з читачами можливі й необхідні використання інтерактивних методів, оскільки вони дозволяють ефективно формувати бібліотечно-бібліографічну грамотність кожного читача бібліотеки. Інтерактивне навчання засноване, перш за все на діалозі, в ході якого здійснюється взаємодія бібліотекаря і читача. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що процес пізнання організований таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі пізнавання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить свій індивідуальний внесок, має обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє отримувати не тільки нові знання, але й розвивати саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.
       У роботі бібліотекаря інтерактивні методи можливо використовувати при проведенні бібліотечних занять, на яких застосовуються навчальні ігри. У ході цих занять бібліотекарі прагнуть реалізувати поставлену мету: появи у дітей потреби в читацькому самовиявлення, усвідомлення своїх можливостей для включення в ту чи іншу творчу діяльність. Органічною частиною єдиного процесу керівництво читанням дітей в бібліотеці є і формування бібліотечно-бібліографічної грамотності. Залучення навичок пошуку необхідної інформації з різних джерел, які допомагають учням готувати цікаві повідомлення, презентації. Не залишаються без уваги і батьки, які спільно з дітьми створюють презентації. У цьому випадку величезну допомогу також надають і вчителі предметники.
      Сьогодні, також спільно бібліотекарі, вчителі предметники, педагоги додаткової освіти, батьки розробляють проекти «Пізнай світ з книгою» з формування особистості дитини засобами художніх творів. Дуже добре, коли діти читають вголос і переказують зміст прочитаного своїм батькам. Добре також, коли батьки самі читають книгу, яку взяли діти в бібліотеці. Так, як після цього неминуче виникає бесіда. Такі проекти об'єднують вчителів, педагогів додаткової освіти, батьків, шкільного бібліотекаря в спільному прагненні «заразити» дітей читанням і до відродження традиції сімейного читання. Після прочитаної книги у багатьох дітей виникає бажання щось змайструвати, намалювати, зробити добрі вчинки, або повністю змінити все.                 Дуже важливо контролювати, що саме читають самостійно діти, враховуючи їх вік. Читає дитина - особистість, здатна побачити навіть не близької людини. Співробітники шкільної бібліотеки багато роблять для того, щоб прищепити дітям любов до читання. Найважливіший фактор, що впливає на результативність роботи бібліотеки по організації і керівництву читанням - контакт з сім'ями читача.
       Таким чином, шкільна бібліотека, є головним учасником педагогічного процесу.
Вона знаходиться в центрі педагогічного процесу, яка пов'язує вчителів, учнів, батьків, педагогів додаткової освіти.

ПРАВИЛА

користування шкільною бібліотекою

1. Загальні положення

1.1. Правила користування шкільною бібліотекою розроблені відповідно до Типових правил користування бібліотеками в Україні із змінами і доповненнями, затвердженими наказом Міністерства культури і мистецтв України від 25.05.2001р. № 319, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22.06.2001р. за № 538/5729.

1.2. Бібліотека є культурно-просвітницьким інформаційним центром, забезпечує популяризацію і загальнодоступність книг та інших носіїв інформації.

1.3. У своїй діяльності бібліотека школи керується Конституцією України, Законом про освіту, Законом України про бібліотеку та бібліотечну справу, нормативними документами і розпорядженнями Міністерства освіти та культури України, управління освіти, Положенням про бібліотеку загальноосвітньої школи.

1.4. Фонд бібліотеки є державною власністю.

1.5. Принципами діяльності є загальнодоступність, політичний нейтралітет.

2. Права користувачів

2.1. Користувачами бібліотеки є учні школи, вчителі, вихователі, людинний обслуговуючий персонал.

2.2. Користування бібліотекою безкоштовне.

2.3. Користувачі шкільної бібліотеки мають право: - одержувати у тимчасове користування книги та інші носії інформації додому і для користування у читальному залі з фонду бібліотеки; - користуватися бібліографічним, довідково-інформаційним обслуговуванням, яке надає бібліотека; - брати участь у масових заходах по популяризації літератури, які проводить бібліотека; - обирати і бути обраним до активу бібліотеки;

2.4. Користувач може отримати додому не більше п’яти книг терміном не більше, як 12 днів. Термін користування новими виданнями, літературою підвищеного попиту встановлюється бібліотекарем школи.

2.5. Користувач може продовжити встановлений термін користування книгами, якщо на них немає попиту з боку інших читачів.

2.6. Кількість творів друку та інших носіїв інформації, які видаються у читальному залі не обмежується.

2.7. Рідкісні та цінні книги та інші носії інформації, єдині примірники, довідкові видання додому не видаються.

2.8. Видача книг, які користуються підвищеним попитом, або підручників для підготовки до тестування учням, яких вже випустила школа може здійснюватися під грошову заставу, розмір якої встановлюється бібліотекою. Якщо одержані в бібліотеці під заставу книги не повертаються користувачем у зазначений термін і дії для повернення їх не мають результату, то грошова застава зараховується на спец- рахунок школи і використовується на придбання книг та підручників.

3. Обов'язки користувачів

3.1. При запису до бібліотеки користувач повинен ознайомитись з «Правилами користування шкільною бібліотекою» і підтвердити їх виконання підписом на читацькому формулярі.

3.2. Користуючись книгами з бібліотечного фонду, користувач повинен дбайливо ставитись до них; в разі виявлення дефектів, попередити про це бібліотекаря, який зобов’язаний зробити на книзі відповідну позначку.

3.3. Особи, які заподіяли шкоду фонду бібліотеки, несуть матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

3.4. Користувачі, які загубили книги з фонду бібліотеки або заподіяли непоправну шкоду, зобов’язані замінити їх аналогічними книгами або такими, які вважаються бібліотекою рівноцінними. Якщо заміна книги неможлива, користувачі відшкодовують її дворазову вартість.

3.5. За втрату книг з фонду бібліотеки та пошкодження їх неповнолітніми користувачами матеріальну відповідальність несуть їх батьки, опікуни, поручителі.

3.6. Користувачі можуть бути позбавлені права користування бібліотечним фондом за умов порушення «Правил користування шкільною бібліотекою»: - за затримку книг терміном один місяць; - за порушення порядку у бібліотеці – терміном на один тиждень.

3.7. Учні школи зобов’язані давати свої підручники шкільній комісії для перевірки стану збереження підручників.

3.8. У випадку псування чи пошкодження підручника комісія має право забрати його в учня на певний термін (до належного ремонту зіпсованого підручника, який учень повинен здійснити у бібліотеці школи).

3.9. Користувачі повинні бережливо ставитися до фонду і майна бібліотеки, підтримувати тишу і порядок у приміщенні бібліотеки.

4. Обов'язки шкільної бібліотеки щодо обслуговування користувачів

4.1. Бібліотека зобов’язана інформувати користувачів про всі види послуг, що їх надає бібліотека.

4.2. Створювати умови для використання бібліотечного фонду, роботи в бібліотеці, надавати допомогу в доборі потрібних книг.

4.3. Дбати про культуру обслуговування користувачів.

4.4. Формувати у користувачів потребу в інформації, користуванні бібліотекою, сприяти підвищенню культури читання.

4.5. Систематично здійснювати контроль за своєчасним поверненням до бібліотеки виданих користувачам книг.

4.6. Звітувати перед користувачами бібліотеки.

ЄДИНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ

ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ:

1. Одержавши підручники у бібліотеці, продивись їх. При виявлені пошкоджень повідом бібліотекаря.

2. Обгорни підручники, зроби закладки.

3. Перш ніж працювати з книгами, помий руки.

4. Не роби поміток у книзі ручкою чи олівцем.

5. Зберігай підручники у спеціально відведеному для них місці.

6. Загубив чи пошкодив підручник – поверни до бібліотеки такий самий або заміни іншим, рівноцінним за змістом і вартістю.

ПОРАДИ ЛІКАРЯ АЙБОЛИТА

                   Добрий лікар Айболить

                  Радить, як на світі жить

                 Не   дорослим  й малюкам,

                  а підручникам й книжкам.    

     Ми так часто спілкуємось з книгою, що навіть не задумуємося – яке це чудо. Книга веде в безкраї простори космосу, розкриває таємниці моря, лісу. Безмежна сила книжки! Без неї людина сліпа. Книга ж відкриває великий світ. Дружіть з книгою, яка розкриває всі скарби знань створених людством. Книги можуть викликати надзвичайні захоплення: вони говорять з нами, як живі, вони – наші кращі порадники, наші найближчі друзі. Їх треба берегти й любити. Діти, пропонуємо вам скористатися нашим рецептом лікування книг.

ЩОБ КНИГИ ДОВШЕ ЖИЛИ, ПОТРІБНО ЇХ БЕРЕГТИ

При читанні слід користуватись закладками, їх можна зробити самому. Перша закладка — смужка акуратно відрізаного цупкого паперу, верхній кінець якої трохи виступає над сторінками книги. Можна розмалювати закладку куль­ковими ручками або кольоровою тушшю (не користуйтесь акварельними фар­бами і кольоровими олівцями: вони псують сторінки!). Матеріалом для закла­док служать також шматочки кіноплівки, алюмінієва фольга, пофарбований аніліновими фарбами целофан тощо.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ КНИЖКА НАМОКЛА?

    Швиденько поставити її в сухому теплому приміщенні, розкрити віялом і стежити, коли вона трохи підсохне, потім покласти книжку під прес. Якщо склеї­лись деякі аркуші, обережно кілька разів перегнути їх у різні боки. Дуже склеє­ні сторінки можна потримати над парою або скористатись тонким гребінцем.

ЧОРНИЛЬНІ ПЛЯМИ виводять лимонним соком (можна кислотою), а якщо це не допомагає, щавлевою кислотою, розбавленою будь-яким одеколоном у пропорції: 1 частина кислоти на 4 частини одеколону.

ЯКЩО ЛИСТКИ КНИГИ ЗІМ'ЯЛИСЯ, під них і зверху на них кладуть по одному чистому, не дуже щільному аркушу білого паперу і теплою (не га­рячою!) праскою прогладжують кожен листок.

ОБТРІПАНІ КРАЇ КНИЖКОВИХ СТОРІНОК обклеюють папером схожого кольору. Для цього смужку прозорого паперу намазують клеєм, зма­щеною поверхнею кладуть догори на скло так, щоб правий край допоміжного формату потрапляв на її середину. На обтріпаний край кладуть дрібну смужку паперу (клеєм донизу!). Загинають смужку прозорого паперу по краю сторінки, що ремонтують і наклеюють її загнуту частину на сторінку.

ЖИРНІ ПЛЯМИ слід виводити обов'язково на відкритому повітрі. Беруть бензин або чотирихлористий вуглець, можна додати товчену крейду або зубний порошок. Цю масу акуратно наносять на пляму , а коли вона висохне - обере­жно зчищають. Якщо жирна пляма свіжа, її можна видалити за допомогою пра­ски через прозорий папір або звичайну промокашку. Іржаві плями виводять лимонною або щавлевою кислотою.

       Іноді в книгах ЗАВОДЯТЬСЯ КОМАХИ, що псують їх. Здебільшого трапляється тоді, коли книги стоять на поличках надто щільно або якщо ними дуже рідко користуються. Боротьбу з комахами треба починати з ретельного обслідування приміщення, де знаходяться книги, особливо місць імовірного поселення цих шкідників: під плінтусами, меблями, за вентиляційними решіт­ками. У разі виявлення комах обробити місця по черзі «Примою», а потім «Ди­хлофосом» (на упаковках цих препаратів вказаний спосіб застосування). Книги, в яких завелись шкідники, необхідно розкрити віялом і поставити на 7—10 днів у щільно закриті коробки або ящики з препаратом «Антиміль». Після прове­дення такої роботи книги потрібно дуже добре провітрити.

 «ЛІКИ» ДЛЯ КНИГ (лимонна і щавлева кислоти, перекис водню, гліце­рин, формалін, зубний порошок, гідросульфат, бензин, чотирихлористий вуг­лець тощо) необхідно зберігати у закритих флаконах і банках з етикетками. Етикетки можна зробити із смужок лейкопластиру, на яких шариковою ручкою на­писати назви. Лейкопластирем зручно заклеювати шийки флаконів з таким рі­динами, як бензин, чотирихлористий вуглець тощо.

  ПЛЯМИ ВІД НАДМІРНОЇ ВОЛОГИ ні в якому разі не можна витирати ганчіркою, їх змочують    2—3% розчином формаліну (він знижує плісняву). Саму пляму обезбарвлюють перекисом водню. Для цього під листок книги кладуть аркуш щільного білого паперу, перекисом водню змочують пляму, потім через деякий час перекис виводять промокашкою. Процес повторюється до  повного зникнення плісняви.